Безпека в інтернеті

Протидія онлайн шахрайствам

П’ять речей, які ти можеш зробити щоб захистити себе від шахраїв:

  1. Будь пильним та обережним;
  2. Не перераховуй кошти не верифікованим особам;
  3. Уникай рейкових сторінок у соціальних мережах;
  4. Не розголошуй свої персональні дані;
  5. Ознайомся з шахрайськими схемами.

З вами зв’язався працівник банку?

Пам’ятай про 5 фактів

  • Реальний працівник банку не просить надсилати кошти! Лише шахраї наполягають на оплаті грошовим переказом чи крипто валютою;
  • Працівнику банку не потрібна інформація про ваш картковий рахунок! Ніколи не передавай інформацію про твої рахунки тому хто телефонує;
  • Не повідомляй нікому тимчасові паролі, які приходять в смс-повідомленні! Розголошення цієї інформації призведе до втрати кошті;
  • Не переходь за посиланнями! Не натискай на посилання, які надсилає тобі «працівник банку»;
  • Не виконуй ніяких дій у банкоматах чи терміналах! Співробітник банку не надає вказівок щодо проведення маніпуляцій у банкоматах чи терміналах.

6 ознак фітингового листа

  • Звернення до вас автоматично згенероване;
  • E-mail адресанта не офіційний;
  • У листі містяться прохання надати персональні дані;
  • Наявні кнопки з гіперпосиланнями на фейковий сайт;
  • Додані невідомі вкладення;
  • У тексті присутні граматичні помилки.

НЕ СТАНЬ ЖЕРТВОЮ

  1. Захисти. Завжди захищайте свою особистість. Ніколи не повідомляйте свою особисту інформацію.
  2. Відмов. Довіряйте своїм інстинктам. Якщо ви отримали підозрілий електронний лист, видаліть його. Якщо ви сумніваєтесь в правомірності телефонного дзвінка від незнайомця, покладіть трубку.
  3. Повідом. Повідомляючи про шахрайство, ви надаєте правоохоронним органам інформацію, необхідну для припинення злочинної діяльності шахраїв і запобігання щоб інші не стали жертвами. ФІШИГН. Фітинг – (комбінація голосу та SMS) – це атака соціальної інженерії, задачею якої обманом змусити жертв надати конфіденційну інформацію по телефону
  4. Будьте пильними при отриманні дзвінків з невідомих вам номерів.
  5. Не передавайте дані ваших карткових рахунків чи паролю до онлайн банкінгу. Банківські працівники ніколи не запитують таку інформацію.
  6. Не довіряйте особі яка телефонує, тільки тому, що вона знає про вас персональну інформацію. Шахраї можуть знайти її в Інтернеті.
  7. Не перераховуйте кошти за проханням особи, яка телефонує, працівники банку ніколи не просять вас про це.

Злочинці, які отримують гроші незаконним шляхом, повинні приховувати або відмивати джерело походження своїх коштів. Вони залучають людей для переказу грошей-дропів! Не беріть участь у вчиненні злочину, не погоджуйтесь отримувати на свої карткові рахунки чи криптогаманці кошти невідомого походження!

Платформа MRIYA – синергія Кіберполіції України та волонтерів https://mriya.social/projects/stopfraud/

Safer Internet Day

08-09 лютого 2022 року у закладі освіти відбувся День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом «Разом для найкращого Інтернету». Для здобувачыв освыти учителями інформатики проведено онлайн-бесіди, інтерактивні вправи, веб-квести із закріплення та удосконалення набутих раніше знань з питання безпечного користування мережею Інтернет.

Безпека дітей в інтернеті

Із кожним роком все більше українських дітей користується Інтернетом у повсякденному житті. Можливість підключитися до мережі не тільки через ПК, але й за допомогою мобільних телефонів сприяє цій тенденції. Інтернет надає дітям та молоді неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте, оскільки з самого початку Інтернет розвивався без будь-якого контролю, сьогодні він містить величезну кількість інформації, причому далеко не завжди безпечної. У зв’язку із цим виникає проблема забезпечення безпеки дітей.

А хто їм може в цьому допомогти, якщо не батьки та педагоги?

Від соціальних мереж – до онлайн-банкінгу: сьогодні Інтернет проник у наше життя і діяльність. Окрім комп’ютерів та ноутбуків, ми підключаємо до Інтернету все – мобільні телефони, планшети, холодильники, телевізори й багато інших портативних пристроїв. Саме тому дуже важливо знати якомога більше про безпеку у Всесвітній мережі.

Необхідно віднайти правильні способи захисту нашого приватного життя, коли ми перебуваємо онлайн.

Багато хто думає, що безпека в Інтернеті – це ілюзія, і бути захищеним зараз неможливо, адже веб-сайти збирають конфіденційну інформацію так тонко, що ми навіть не знаємо що саме їм відомо. Це, можливо, й так, але ця невпевненість – ще одна причина, щоб зберегти свою приватність та уникнути витоку персональних даних в Інтернет.

Чи є щось, що ми можемо зробити, аби бути більш захищеним коли займаємося серфінгом в Інтернеті, крім того, що не показувати свої паролі, або не надавати забагато особистої інформації?

Освітній серіал для батьків «Безпека дітей в інтернеті»

Дізнайтесь, як уберегти дітей онлайн від шкідливих матеріалів, кібербулінгу, суїцидальних Інтернет-спілок, сексуального насильства

https://osvita.diia.gov.ua/courses/serial-dlya-batkiv-onlayn-bezpeka-ditey

Освітній серіал про кібербулінг для підлітків

Допоможе дізнатись більше про кібербулінг і його прояви, видалити образливі коментарі з соціальних мереж і підкаже контакти служб допомоги

https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying

ПАМʼЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: «ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВʼЯЗОК»

Батьки мають вміти те, що вже роблять діти!

Передача контенту

Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа).

Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв.

Є декілька способів передачі мобільного контенту:

  • MMS повідомлення;
  • За допомогою Bluetooth® (блютус);
  • ІЧ- порт, IrDA (Інфра червоний порт).

Bluetooth – це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth – забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.

Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути не знайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях. 

MMS – послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) – стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо).

Але, на відміну від Bluetooth ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме, ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних.

IrDA –  Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання.

Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів.

Замовлення контенту через SMS

  1. Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку).
  2. Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.
  3. При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора.
  4. Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора.
  5. Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові.
  6. Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент)

  1. Абонент телефонує на короткий номер.
  2. Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.
  3. Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент.
  4. Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора.
  5. Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит).
  6. Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).

Закачування контенту з WAP-порталу

  1. Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
  2. Вибирає потрібний йому контент.
  3. Закачує вибраний контент.

Як захистити дітей від закачування контенту з небажаним змістом.

Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.

Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:

  • якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;
  • якого роду інформація надається через даний сервіс;
  • чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;
  • контактну адреса call-центру контент-провайдера.

У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.

Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо Ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася Ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора. 

Вибір за Вами.

Діти в Інтернеті

Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро. 

Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів. 

Що роблять підлітки в он-лайні 

В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.

Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет

Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:

  • розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;
  • поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються; 
  • цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
  • вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
  • наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
  • навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
  • контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
  • цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
  • навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
  • переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
  • інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
  • розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.

Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації. 

Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.

Важливо, щоб державна політика була зрозумілою українцям,а чимало термінів та явищ цифрового світу є новими для громадян. Часто такі терміни є більш зрозумілими дітям, ніж їхнім батькам. Ми готові виправити цю ситуацію. Пропонуємо вашій увазі словник термінів, що допоможе говорити про безпеку онлайн уніфіковано.

https://drive.google.com/file/d/10iCbwK00IdXXOSQCM6PBey5hXPf56APL/view

Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та реалізації прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді

https://rm.coe.int/learn-about-your-rights-in-a-digital-environment-ukr/1680a052c2?fbclid=IwAR3e2hGebViA-r1NsseCqrd-4Jq2s3zQlrHsmuMUTs142Jt97hjt7dTOy00

Памʼятка для батьків

Основні правила безпечної роботи в інтернеті, про які варто сказати дітям

  • Не давайте нікому своїх паролів.
  • Не надавайте особистої інформації поштою чи в чатах без гострої на те потреби.
  • Не реагуйте на непристойні та грубі коментарі, адресовані вам.
  • Повідомляйте про ситуації в інтернеті, які вас непокоять (погрози, файли певного місту, пропозиції).
  • Відмовляйтесь від зустрічей з випадковими людьми, з якими познайомились в онлайні.
  • Не діліться своїми фото з незнайомцями.
  • Не повідомляйте інформацію про кредитки батьків (номер картки, термін дії та таємний код).
  • Не викладайте фото квитків, на яких видно штрих-код чи QR-код.
  • Не скачуйте та не встановлюйте невідомі програми за посиланнями, навіть якщо їх надали друзі.
  • Встановлюючи перевірені програми, контролюйте, щоб на ПК не додались небажані програми.
  • Не переглядайте інформацію за невідомими посиланнями (друзі, які ними діляться можуть не підозрювати про загрозу).
  • Не відкривайте листи-спам, вони можуть містити віруси.

Інформація про діяльність «гарячих ліній» за номерами:

1578 – з питань протидії торгівлі людьми;

1588 – з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей;

0800505501 (безкоштовно зі стаціонарних) та 527 (безкоштовно з мобільних) – з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

Як я став кіберсупергероєм
Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою