- Виділяй головне (олівцем роби позначки на полях, підкреслювання тощо): теоретичні положення, приклади, висновки. Вивчення завжди має відбуватися з олівцем у руках. Якщо книжка власна, позначки роблять на її сторінках, якщо взята у знайомого чи бібліотеці, то на спеціальних закладках. Знаком оклику позначають основні думки, знаком питання – незрозумілі положення. Використовують також різні способи підкреслення. Але в жодному разі неприпустимо робити позначки на шкільних підручниках, якими потім користуватимуться інші учні.
- Стеж за логікою розкриття того чи іншого питання.
- Поділи матеріал на окремі блоки, визначай ступінь їхньої важливості.
- Дай критичну оцінку основному змісту вивченого.
- Зроби висновок: який матеріал використовуватимеш чи не використовуватимеш під час відповіді.
- Якщо матеріал виявився занадто складним, потрібно ще раз його прочитати і позначити найважчі місця, а потім поділити їх на складові частини й намагатися зрозуміти, у чому причина незнання чи нерозуміння. При цьому доцільно робити нотатки на папері. Іноді на слух матеріал погано сприймається.
- Щоб повторити вивчене, бажано організувати самоконтроль:
а) усно проговорити;
б) скласти план по пам’яті;
в) зробити висновки (усно, письмово);
г) дібрати приклади чи ілюстрації;
ґ) комусь пояснити чи надати консультативну допомогу. - Здобуті знання добре закріплювати на папері у вигляді:
а) конспекту;
б) тез;
в) плану;
г) словникової та термінологічної роботи;
ґ) окремих висновків;
д) розрізнених нотаток. - Пам’ятай! Засвоївши основні ідеї, не перевантажуй свою пам’ять численними фактами, різними допоміжними даними, особливо несистематизованим матеріалом. Не забувай, що книжка е одним із головних джерел знань.
